Тема: Загальні вимоги до уроків.
Мета: Познайомити студентів із загальними вимогами до уроків;.
Розвивати мовні якості студентів, їх грамотність, увагу.
Виховувати професійні навички, любов до рідної мови, почуття патріотизму.
Вид заняття: Лекція
Обладнання: Папки зі схемами, картки.
Література: Дорошенко С.І. Методика викладання української мови.-К.:Вища школа.,1992.
План
1. Набуття умінь правильного читання
Правильне читання закладається в добукварний період, коли учні набувають умінь вимовляти звуки відповідно до літературних норм.
У букварний період робота над набуттям орфоепічних норм продовжується на вищому рівні.
У після букварний період починається планомірне прищеплення найважливіших орфоепічних норм на уроках української мови.
На уроках читання вчитель повинен бути особливо пильним до правильності читання тексту. Однак у виправленні порушень слід дотримуватись дидактичної вимови, переривати учня під час читання дозволяється у тому випадку, коли неправильно прочитане слово спотворює думку.
Різні способи виправлення помилок читання: учень читає за складами, записує на дошці, учитель ставить перед ним запитання, яке підкаже йому правильне прочитання слова, учитель залучає інших учнів до роботи над усуненням неточностей прочитаного, вчитель сам виправляє неточність. В останньому випадку він не просто дає зразок правильного читання, а проводить роботу щоб у подальшому запобігти повторенню подібних огріхів.
Для запам’ятання правильної вимови рекомендується давати учням прислів’я, приказки.
Форми підготовчої роботи:
1) проведення бесід за малюнками, картинами; 2) розповіді і пояснення вчителя про події, пов’язані з темою твору;
3) добір рим до відповідних слів із контрольними звуками;
4) аналіз слів і записування їх на дошці;
5) виділення учнями для вимови важких слів.
2. Вироблення навичок швидкого читання
Швидке читання – це самоціль у навчанні дітей читанню. При швидкому читанні активніше й ефективніше застосовується і і переробляється інформація прочитаного.
Повільне читання – це найкращий спосіб засвоєння прочитаного. Велику роль у навчанні швидкому читанню відіграє зразок вчителя. Темп його читання – взірець, до досягнення якого мають готувати себе учні. Темп читання повинен забезпечити розуміння прочитаного.
Швидкість читання розвивається завдяки систематичному читанню на уроках і в позаурочний час.
Постійний прийом навчання швидко читати – багаторазове прочитування тексту в класі. Воно підтримується розмовою з приводу прочитаного. Існують інші прийоми роботи над удосконаленням швидкості читання. Серед них рекомендація – розширювати здорове поле читання, тобто привчати дітей бачити, сприймати, схоплювати не одне, а кілька слів. Навчання цьому здійснюється поступово: на певний час дітям показуються сполуки слів, які вони повинні сприйняти, запам’ятати, а потім усно повторити чи написати. Подібна робота ускладнюється: кількість слів збільшується. Час на їх сприймання зменшується. Цей прийом розвитку швидкого читання рекомендується запроваджувати у після букварний період, коли учні володіють зв’язним читанням. Логічним продовженням такої роботи може стати розвиток антиципації, тобто уміння передбачати продовження тексту.
Існують норми швидкості читання для кожного класу, які записані в „Пояснювальній записці” програми. Швидкість читання визначається кількістю прочитаних слів за 1 хв. Нормативні цифри визначають темп читання на кінець навчального року. Умінню учнів відповідного класу читати згідно з вимогами учитель готує протягом усього навчального року.
1 кл. на кінець року 40 – 50 слів; ІІ півріччя 20 -30 слів
2 кл. 60 – 80 слів
3 кл. 80 – 90 слів на кінець навчального року.
4-річне голосне:
1 кл. І півріччя
ІІ півріччя 20 -30 слів
2 кл. І півріччя 25 – 35 слів
ІІ півріччя 40 -50 слів
3 кл. І півріччя 50 – 60 слів
ІІ півріччя 65 – 70 слів
4 кл. І півріччя 75 – 85 слів
ІІ півріччя 85 – 95 слів
4 річна мовчазне
1 кл. немає
2 кл. ІІ півріччя 40 – 60 слів
3 кл. І півріччя 60 – 80 слів
ІІ півріччя 90 – 100 слів
4 кл. І півріччя 110 – 120 слів
ІІ півріччя 120 – 140 слів
Схема обліку навичок читання
№ п/п | Прізвище, ім’я, по-батькові | Спосіб читання | Правильність читання (кількість помилок ) | Темп читання | Розуміння прочитаного | Виразність читання | ||||
| розуміє | частково | нерозуміє | Лог.наголос | паузи | Інтонація | |||||
1. | Гипич Уляна | Цілі слова | 2 | 45 | + | - | - | + | + | + |
3. Поняття виразного читання.
Вироблення навичок виразного читання
Виразне читання – це мистецтво відтворення думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичено твір. Але художнє читання – це теж майстерність відтворення змісту твору зі сцени.
Спільне: 1) емоційне відтворення змісту;
2) дотримання інтонації;
3) володіння голосом.
Відмінне:
1) різні сфери застосування;
2) різна мета:
а) митець переслідує викликати певні почуття і емоції від прочитаного;
б) вчитель прагне вплинути емоційно, розкрити зміст твору, є зразок для наслідування, діти мають вміти аналізувати твір, повинен уникати жестів і міміки.
Успішному оволодінню виразного відтворення тексту сприяє:
1) усвідомлення змісту тексту; 2) зробити партитуру тексту (позначки)
---------- - протяжне прочитування;
- прочитання слів разом, злито;
/ - пауза коротка;
// - пауза довга;
- інтонація підвищується;
- інтонація знижується.
3) кількоразове читання тексту.
Виразне читання набувається тоді, коли воно є природним. Станіславський: „Все що природне – високохудожнє, і все високохудожнє – є природне”.
При виразному читанні ми стараємося втілити задум автора, але висловлюємо свої почуття.
Передумови виразного читання:
1) володіння дикцією; 2) техніка мовлення;
3) треба мати навички художнього аналізу тексту.
До виразного читання дітей готуємо з добукварного періода: разом з дітьми заучуємо вірші. Поглиблюється в буквальному: читання словами, складами, правильно наголошувати слова, вчаться інтонувати речення, вміти відтворювати питання, відмінювати інтонацію, робити паузи.
Особлива увага в післябукварному, коли діти вчаться читати фразами і між фразами робиться пауза, розуміють зміст і значення слів. Під час роботи з читанками ми удосконалюємо виразне читання учнів, звертаючи увагу на емоційне відтворення тексту. Спочатку вчитель допомагає зрозуміти зміст твору. Сухомлинський „Могила”.
Виразне асоціюється з голосним. Дитина не повинна читати голосніше, ніж так, як вона розмовляє, а при читанні віршів не кричати.
Щоб була сила голосу, треба розвивати дихання. Розвиваємо дихання за допомогою вправ: скоромовки.
Чому це на могилі сміття лежить. Голос дітей повинен бути спокійним, рівним, але емоційним. Через усвідомлення змісту діти мають читати емоційно.
Маємо навчити інтонувати текст. Крапка асоціюється з паузою, а також інші знаки з протяжною паузою. Інтонація оклична і питальна. Психологічні паузи.
Така пауза є в реченні перед логічно-наголошеним словом, перед важливою фразою в реченні.
Т емга і рема – нове повідомлення і є пауза. Інтонування залежить від пауз і від логічного наголосу. Якщо діти добре навчаться читати, то вони мають уміти: 1) дотримуватися інтонаційного кінця речення;
2) робити зупинки після фрази;
3) логічно наголошувати слова;
4) робити логічні паузи.
Тільки таке читання може бути виразним і емоційним (коли передаємо свої почуття і враження від прочитаного).
Особливості читання поетичних творів:
1) „не відрубувати” рядків; 2) якщо є ., інтонація йде вниз, „!” , якщо менше /, то інтонація не змінюється;
В віршах є невелика логічна пауза для підтримування ритму і рими.
3) уникати „ковтання” кінцевих слів і складів;
4) при переліченні інтонація не може бути однакою, або або і треба вимовляти з підвищенням або з з ниженням. Такі слова треба прочитати з різним темпом і різною висотою голосу.
Варіанти читання повторюваних слів:
1) з наростанням голосу; 2) одні з наростанням, останні – складанням;
3) з зниженням голосу, особливо на останньому слові.
Олесь „Ялинка” ст. 41 – партитура. Підготовка вчителя до виразного прочитання твору „Ялинка”.
Раз я взувся в чобітки Одягнувся в кожушинку
Сам запрягся в саночки
І поїхав по ялинку
Ледве я зрубати встиг
Ледве став ялинку брати
Як до мене зайчик плиг
Став ялинку відбирати
Я сюди, а він туди
Не віддам кричить нізащо
Ти ялинку посади
А тоді рубай, ледащо
Не пущу і не проси!
І цяцьками можна гратись
Порубаємо ліси
Ніде буде і сховатись.
Немає коментарів:
Дописати коментар