Українська література 1 семестр 2010-2011 н.р.

Українська література 1 семестр 2010-2011 н.р.
Література 70-90-х років ХІХ ст.
Вступ. Літературний процес 70-90-х років ХІХ ст. Українська література в контексті розвитку суспільства ІІ половини ХІХ – поч. ХХ ст. : її історична місія, особлива роль у житті поневоленої нації. Зв’язок художнього мислення митця з провідними тенденціями доби. Основні риси українського модернізму ТЛ: поняття національного і вселюдського.
І.С.Нечуй-Левицький. „Кайдашева сім’я” Загальна характеристика  творчості. Повість „Кайдашева сім’я” : соцiально-побутова повість-хроніка, реалізм твору,  актуальність проблематики; відображення українського менталітету у творі;  традиції народного побуту й моралі; утвердження цінностей національної етики засобами комічного. ТЛ: соціально-побутова повість, повість-хроніка; поглиблення поняття про реалізм.
Панас Мирний (П.Рудченко). „Хіба ревуть воли, як ясла повні”(скорочено) або „Лихі люди” „Лихі люди”: жанр, композиція; розкриття соціальних причин, що породили розмежування української інтелігенції; проблема морального вибору; образи повісті.   ТЛ:  соціально-психологічний роман.
Шляхи аналізу творів.
І. Карпенко – Карий (І.Тобілевич).  „Мартин Боруля” або „Хазяїн” Комедія „Хазяїн”:сатирична комедія про деградацію людської особистості;  мета життя „хазяїна” –„стяжання заради стяжання”; ; характеристика головного героя з точки зору сучасного читача.
М.П.Старицький.  „Оборона Буші”  (оглядово або скорочено – на вибір викладача) або «Не судилось». П’єса «Не судилося»: розкриття внутрішніх переживань героїв у зв’язку з життєвими проблемами; проблеми взаємин поколінь та вибору життєвих ідеалів представниками різних соціальних груп.
Іван Франко. Поезії. „Гімн”,  „Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, „Чого являєшся мені у сні?”, „Декадент”, „Розвивайся ти, високий дубе”. Поема „Мойсей” (оглядово або скорочено – за вибором викладача). Філософська поема „Мойсей” (оглядово або скорочено – за вибором викладача): проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті народу. Пролог до поеми — заповіт українському народові на шляху державотворення. ТЛ: філософська поезія.  Повість „Перехресні стежки” (оглядово або скорочено – за вибором викладача) або новела „Сойчине крило”
Література рідного краю.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки студентів

1.  Вступ. Літературний процес 70-90-х років ХІХ ст.

Давати загальну характеристику літературного процесу ІІ половини ХІХ – поч. ХХ ст. Розуміти  зв’язок літератури як мистецтва слова з провідними тенденціями свого часу.
Уміти користуватися довідковими відомостями, знаходити й виділяти найнеобхіднішу інформацію.
Усвідомлення суспільного призначення національної літератури.

Визначати в цілому історико-культурні умови розвитку літератури цього періоду; давати загальну характеристику літературного процесу

2.  І.С.Нечуй-Левицький. „Кайдашева сім’я”

Знати основні відомості про творчість митця

Визначати жанр „Кайдашевої сім’ї”, коментувати основні проблеми, характеризувати образи та порівнювати їх;  висловлювати власні думки про українську ментальність, національний характер, народні мораль та етику.
Усвідомлення основних рис української ментальності, їх значення для самопізнання та  адаптації у сучасному суспільстві

 Знати основні відомості про творчість митця .

Знати історію написання роману; коментувати сюжет, характеризувати образи; оцінювати  поведінку головного героя,  пояснювати її психологічними та соціальними чинниками.

 Коментувати сюжет повісті, особливості композиції, характеризувати образи; оцінювати  поведінку персонажів;   аргументувати  власну думку про життєвий вибір героїв твору.

Уміння переконливо і толерантно висловлювати власні судження. Усвідомлення значення правильності життєвого вибору для становлення і самореалізації особистості.6.

3.  І. Карпенко – Карий (І.Тобілевич) „Хазяїн”

Комедія „Хазяїн”:сатирична комедія про деградацію людської особистості;  мета життя „хазяїна” –„стяжання заради стяжання”; ; характеристика головного героя з точки зору сучасного читача.

ТЛ:  жанри драматичного твору.

4. М.П.Старицький.  «Не судилось».

 «Не судилося»  визначити  жанр, проблематику, характеризувати образи.

Виховання почуття гордості за українську інтелігенцію, яка відіграла вирішальну роль у згуртуванні суспільства, культурному піднесенні України.
Становлення почуття національного патріотизму, власної відповідальності за долю Батьківщини.
Усвідомлення важливості таких моральних понять, як краса вірності вітчизні, родові, коханій людині, необхідності дотримання Божих заповідей. жити у мирі та любові.

5. Іван Франко.

Знати основні відомості про життя і творчість митця (письменник, учений, перекладач, громадський діяч).

Давати загальну характеристику поетичних збірок «З вершин і низин» та «Зів’яле листя». Робити ідейно-художній аналіз визначених поезій.

Усвідомлення того, що українці - нація, що „вгору йде”, відкидаючи занепад у будь-якій формі.
 Формування віри в можливості людини, переконання, що поступ здійснюється не шляхом насилля, а розвитком духовності особистості.

Розуміння того, що кохання - найвеличніше із людських почуттів, його необхідно берегти і цінувати.

Вивчити напам’ять: дві поезії (за порадою викладача).

Сформулювати провідну думку „Легенди...”

 З’ясовувати основну сюжетну лінію поеми „Мойсей”, визначити найнапруженіші епізоди. Пояснювати біблійну основу сюжету,  актуальність проблематики для епохи національно-визвольних рухів; розкривати алегоричність притч про дерева та Оріона; характеризувати  образ Мойсея.

Усвідомлення відповідальності  провідників нації за долю народу.

Мати загальне уявлення про ідейно-тематичне, жанрове багатство  Франкової прози. Коментувати композицію і сюжет новели „Сойчине крило”, розкрити образ Марії, пояснити його неоднозначність. Розуміти морально-етичний пафос новели та давати власну оцінку подіям та героям твору.
Усвідомлення перемоги добра над злом, „великодушності над невдячністю”.

Знати сюжет повісті, визначати проблематику повісті „Перехресні стежки”;  аналізувати вчинки героїв твору з точки зору сучасного читача. 

Лекція. Урок читання

Тема: Загальні вимоги до уроків.

Мета:  Познайомити студентів із загальними вимогами до уроків;.

Розвивати мовні якості студентів, їх грамотність, увагу.

Виховувати професійні навички, любов до рідної мови, почуття патріотизму.

Вид заняття: Лекція

Обладнання: Папки зі схемами, картки.

Література: Дорошенко С.І. Методика викладання української мови.-К.:Вища школа.,1992.

                               

План

1. Набуття умінь правильного читання

Правильне читання закладається в добукварний період, коли учні набувають умінь вимовляти звуки відповідно до літературних норм.

У букварний період робота над набуттям орфоепічних норм продовжується на вищому рівні.

У після букварний період починається планомірне прищеплення найважливіших орфоепічних норм на уроках української мови.

На уроках читання вчитель повинен бути особливо пильним до правильності читання тексту. Однак у виправленні порушень слід дотримуватись дидактичної вимови, переривати учня під час читання дозволяється у тому випадку, коли неправильно прочитане слово спотворює думку.

Різні способи виправлення помилок читання: учень читає за складами, записує на дошці, учитель ставить перед ним запитання, яке підкаже йому правильне прочитання слова, учитель залучає інших учнів до роботи над усуненням неточностей прочитаного, вчитель сам виправляє неточність. В останньому випадку він не просто дає зразок правильного читання, а проводить роботу щоб у подальшому запобігти повторенню подібних огріхів.

Для запам’ятання правильної вимови рекомендується давати учням прислів’я, приказки.

Форми підготовчої роботи:

1) проведення бесід за малюнками, картинами;
2) розповіді і пояснення вчителя про події, пов’язані з темою твору;
3) добір рим до відповідних слів із контрольними звуками;
4) аналіз слів і записування їх на дошці;
5) виділення учнями для вимови важких слів.

2.  Вироблення навичок швидкого читання

Швидке читання – це самоціль у навчанні дітей читанню. При швидкому читанні активніше й ефективніше застосовується і і переробляється інформація прочитаного.

Повільне читання – це найкращий спосіб засвоєння прочитаного. Велику роль у навчанні швидкому читанню відіграє зразок вчителя. Темп його читання – взірець, до досягнення якого мають готувати себе учні. Темп читання повинен забезпечити розуміння прочитаного.

Швидкість читання розвивається завдяки систематичному читанню на уроках і в позаурочний час.

Постійний прийом навчання швидко читати – багаторазове прочитування тексту в класі. Воно підтримується розмовою з приводу прочитаного. Існують інші прийоми роботи над удосконаленням швидкості читання. Серед них рекомендація – розширювати здорове поле читання, тобто привчати дітей бачити, сприймати, схоплювати не одне, а кілька слів. Навчання цьому здійснюється поступово: на певний час дітям показуються сполуки слів, які вони повинні сприйняти, запам’ятати, а потім усно повторити чи написати. Подібна робота ускладнюється: кількість слів збільшується. Час на їх сприймання зменшується. Цей прийом розвитку швидкого читання рекомендується запроваджувати у після букварний період, коли учні володіють зв’язним читанням. Логічним продовженням такої роботи може стати розвиток антиципації, тобто уміння передбачати продовження тексту.

Існують норми швидкості читання для кожного класу, які записані в „Пояснювальній записці” програми. Швидкість читання визначається кількістю прочитаних слів за 1 хв. Нормативні цифри визначають темп читання на кінець навчального року. Умінню учнів відповідного класу читати згідно з вимогами учитель готує протягом усього навчального року.

1 кл. на кінець року 40 – 50 слів;
ІІ півріччя 20 -30 слів
2 кл. 60 – 80 слів
3 кл. 80 – 90 слів на кінець навчального року.
4-річне голосне:
1 кл. І півріччя
ІІ півріччя 20 -30 слів
2 кл. І півріччя 25 – 35 слів
ІІ півріччя 40 -50 слів
3 кл. І півріччя 50 – 60 слів
ІІ півріччя 65 – 70 слів
4 кл. І півріччя 75 – 85 слів
ІІ півріччя 85 – 95 слів
4 річна мовчазне
1 кл. немає
2 кл. ІІ півріччя 40 – 60 слів
3 кл. І півріччя 60 – 80 слів
ІІ півріччя 90 – 100 слів
4 кл. І півріччя 110 – 120 слів
ІІ півріччя 120 – 140 слів

Схема обліку навичок читання

№ п/п	Прізвище, ім’я, по-батькові	Спосіб читання	Правильність читання (кількість помилок )	Темп читання	Розуміння прочитаного			Виразність читання
					розуміє	частково	нерозуміє	Лог.наголос	паузи	Інтонація
1.	Гипич Уляна	Цілі слова	2	45	+	-	-	+	+	+

3. Поняття виразного читання.

Вироблення навичок виразного читання

Виразне читання – це мистецтво відтворення думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичено твір. Але художнє читання – це теж майстерність відтворення змісту твору зі сцени.

Спільне:
1) емоційне відтворення змісту;
2) дотримання інтонації;
3) володіння голосом.
Відмінне:
1) різні сфери застосування;
2) різна мета:
а) митець переслідує викликати певні почуття і емоції від прочитаного;
б) вчитель прагне вплинути емоційно, розкрити зміст твору, є зразок для наслідування, діти мають вміти аналізувати твір, повинен уникати жестів і міміки.

Успішному оволодінню виразного відтворення тексту сприяє:

1) усвідомлення змісту тексту;
2) зробити партитуру тексту (позначки)
- логічний наголос;
---------- - протяжне прочитування;
- прочитання слів разом, злито;
/ - пауза коротка;
// - пауза довга;
- інтонація підвищується;
- інтонація знижується.
3) кількоразове читання тексту.

Виразне читання набувається тоді, коли воно є природним. Станіславський: „Все що природне – високохудожнє, і все високохудожнє – є природне”.

При виразному читанні ми стараємося втілити задум автора, але висловлюємо свої почуття.

Передумови виразного читання:

1) володіння дикцією;
2) техніка мовлення;
3) треба мати навички художнього аналізу тексту.

До виразного читання дітей готуємо з добукварного періода: разом з дітьми заучуємо вірші. Поглиблюється в буквальному: читання словами, складами, правильно наголошувати слова, вчаться інтонувати речення, вміти відтворювати питання, відмінювати інтонацію, робити паузи.

Особлива увага в післябукварному, коли діти вчаться читати фразами і між фразами робиться пауза, розуміють зміст і значення слів. Під час роботи з читанками ми удосконалюємо виразне читання учнів, звертаючи увагу на емоційне відтворення тексту. Спочатку вчитель допомагає зрозуміти зміст твору. Сухомлинський „Могила”.

Виразне асоціюється з голосним. Дитина не повинна читати голосніше, ніж так, як вона розмовляє, а при читанні віршів не кричати.

Щоб була сила голосу, треба розвивати дихання. Розвиваємо дихання за допомогою вправ: скоромовки.

Чому це на могилі сміття лежить. Голос дітей повинен бути спокійним, рівним, але емоційним. Через усвідомлення змісту діти мають читати емоційно.

Маємо навчити інтонувати текст. Крапка асоціюється з паузою, а також інші знаки з протяжною паузою. Інтонація оклична і питальна. Психологічні паузи.

Така пауза є в реченні перед логічно-наголошеним словом, перед важливою фразою в реченні.

Т          емга і рема – нове повідомлення і є пауза. Інтонування залежить від пауз і від логічного наголосу. Якщо діти добре навчаться читати, то вони мають уміти:
1) дотримуватися інтонаційного кінця речення;
2) робити зупинки після фрази;
3) логічно наголошувати слова;
4) робити логічні паузи.

Тільки таке читання може бути виразним і емоційним (коли передаємо свої почуття і враження від прочитаного).

Особливості читання поетичних творів:

1) „не відрубувати” рядків;
2) якщо є ., інтонація йде вниз, „!” , якщо менше /, то інтонація не змінюється;
В віршах є невелика логічна пауза для підтримування ритму і рими.
3) уникати „ковтання” кінцевих слів і складів;
4) при переліченні інтонація не може бути однакою, або або і треба вимовляти з підвищенням або з з ниженням. Такі слова треба прочитати з різним темпом і різною висотою голосу.

Варіанти читання повторюваних слів:

1) з наростанням голосу;
2) одні з наростанням, останні – складанням;
3) з зниженням голосу, особливо на останньому слові.

Олесь „Ялинка” ст. 41 – партитура. Підготовка вчителя до виразного прочитання твору „Ялинка”.

Раз я взувся в чобітки
Одягнувся в кожушинку
Сам запрягся в саночки
І поїхав по ялинку
Ледве я зрубати встиг
Ледве став ялинку брати
Як до мене зайчик плиг
Став ялинку відбирати
Я сюди, а він туди
Не віддам кричить нізащо
Ти ялинку посади
А тоді рубай, ледащо
Не пущу і не проси!
І цяцьками можна гратись
Порубаємо ліси
Ніде буде і сховатись.